кремезний
КРЕМЕ́ЗНИ́Й, езна, езне.
1. Міцної будови тіла (про людину); дебелий (у 1 знач.), широкоплечий.
Кремезна Варвара здивовано підняла.. своє широке, землистого кольору, обличчя (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 163);
На ґанок вийшов літній кремезний чолов’яга (Андрій Головко, II, 1957, 313);
// Гарного здоров’я; міцний, здоровий (про людину або її організм).
Його організм був.. сильний та кремезний (Іван Франко, IV, 1950, 247);
[Галя:] Чи не занедужав він? [Іван:] Не думаю, він чоловік ще кремезний (Володимир Самійленко, II, 1958, 116);
// Сильний, жилавий, міцний (про руки, ноги тощо).
Висока на зріст.., з кремезними ногами, ..вона [Мотря] була ніби намальована на білій стіні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 272);
Гаряче світло.. блищало на тоненьких золотих волосинках, якими поросли ті кремезні руки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 61).
2. перен., рідко. Твердий, непіддатливий (про характер людини).
З душі так само чарівний, Але палкий та кремезний, Середній брат мій був би рад — До смерті стати в перший ряд (Павло Грабовський, I, 1959, 402).
3. Високий, грубий, коренистий (про дерево); могутній.
І пеньки твої [лісу] кремезні Чагарник позакривав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 315);
Зліва — надзвичайно цікава група кремезних дубів-екзотів (Наука і життя, 10, 1958, 43).
Словник української мови (СУМ-11)