кренити

КРЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що.

Нахиляти набік (корабель, човен, літак і т. ін.).

Вирує хвиля. Падаючи скісно, Вона кренить розхитаний баркас (Є. Плужник);

// безос.

За словами водія, машину раптово почало кренити, і вона перекинулася (з газ.).

Значення в інших словниках

1. кренити — крени́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кренити — -ню, -ниш, недок., перех. Нахиляти набік (корабель, човен, літак). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кренити — КРЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. Нахиляти набік (корабель, човен, літак); // безос. В деякі дні навіть флагман кренило на 30-35 градусів (Наука.., 7, 1958, 58).  Словник української мови в 11 томах