кренитися
КРЕНИ́ТИСЯ, ни́ться, недок.
Нахилятися набік (про корабель, човен, літак і т. ін.).
Човни кренились і черпали воду (О. Десняк);
Фелюка поволі почала кренитися на один бік (В. Малик);
* Образно. Пiд ударами грози почала злякано кренитись [земля] у безвiсть (М. Стельмах);
// перен. Змінювати напрям, орієнтацію; прямувати до іншої мети.
[Гаврило:] Я служить у вас більш не можу: як не кренивсь, а далі не можу (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)