креп
КРЕП, у, ч.
Прозора шорстка тканина чорного кольору.
Жінка вступила в кімнату, тягнучи за собою .. довгий, вузький кінець чорного крепу (Леся Українка);
Мати, як і завжди, у довгому чорному плащі, у чорному капелюсі з крепом (У. Самчук);
За столом сидів горбань у чорному сурдуті, з .. чорною пишною, пов'язаною бантом з крепу краваткою (В. Домонтович);
// Траурна пов'язка з такої тканини.
Село тупо завмерло в скорботі, мов накрите чорним крепом трауру (Ю. Бедзик);
Городяни піднімали державні знамена з траурним крепом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)