креп

Тканина із зернистою поверхнею, із сильно скрученої пряжі (т.зв. крепової) або крепового переплетення; к. вовняний називають крепоном або крепліном, к. шовковий — крепдешином або креп-жоржетом.

Значення в інших словниках

1. креп — креп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. креп — I -у, ч. 1》 Прозора шорстка тканина, зазвичай чорного кольору. 2》 Збірна назва тканин із зернистою структурю. II -у, ч., діал. Міць, сила.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. креп — КРЕП, у, ч. Прозора шорстка тканина чорного кольору. Жінка вступила в кімнату, тягнучи за собою .. довгий, вузький кінець чорного крепу (Леся Українка); Мати, як і завжди, у довгому чорному плащі, у чорному капелюсі з крепом (У.  Словник української мови у 20 томах
4. креп — (фраяц. crepe, від лат. crispus – шорсткий, хвилястий) 1. Група тканин, переважно шовкових. Найпоширеніші – крепдешин, К.-шифон, К.-жоржет. 2. Натуральний каучук у вигляді листів з шорсткою поверхнею.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. креп — КРЕП, у, ч. Прозора шорстка тканина, звичайно чорного кольору. Жінка вступила в кімнату, тягнучи за собою.. довгий, вузький кінець чорного крепу (Л. Укр., III, 1952, 714); Село тупо завмерло в скорботі, мов накрите чорним крепом трауру (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 27).  Словник української мови в 11 томах
6. креп — Креп, -пу м. Мощь, крѣпость, сила. Мій син був таки здоровенький і креп був у руках у його, роботи не боявсь він. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка