крепдешин
КРЕПДЕШИ́Н, у, ч.
Тонка густа шовкова тканина.
І збираються подружки До знайомого двора В легких платтях з крепдешину (А. Малишко);
Вечірній одяг шиється зі спеціальних тканин – оксамиту, парчі, однотонного крепдешину (з навч. літ.);
// Вироби з такої тканини.
Ідуть дівчата, може й на музики, Бо в крепдешин убрались не дарма (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)