крепдешин
КРЕПДЕШИ́Н, у, ч. Тонка густа шовкова тканина.
І збираються подружки До знайомого двора В легких платтях з крепдешину (Мал., Звенигора, 1959, 178);
Ідуть дівчата, може й на музики, Бо в крепдешин убрались не дарма (Мур., Повість.., 1948, 57).
Словник української мови (СУМ-11)