кресаня

КРЕСА́НЯ, і, ж., діал.

Капелюх (у 1 знач.).

Волосся .. спадало з-під чорної повстяної кресані на його [вугляра] плечі (І. Франко);

Ледве помітний в лісовім зелі, збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню (М. Коцюбинський);

Кресаню збив [Павло] на потилицю, на чолі піт зійшов, очі впер у стіл і мовчить (У. Самчук);

З-під стелі на неї дивився суворий смальтовий гуцул. На очі насунута кресаня з пером, на плечі – топірець, на грудях кептарик (Любко Дереш).

Значення в інших словниках

1. кресаня — Капелюх [I]  Словник з творів Івана Франка
2. кресаня — креса́ня іменник жіночого роду капелюх діал.  Орфографічний словник української мови
3. кресаня — -і, ж., діал. Капелюх (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кресаня — КАПЕЛЮ́Х (чоловічий або жіночий головний убір з крисами з фетру, соломи тощо), КАПЕЛЮ́Ш, КРИСА́НЯ (КРЕСА́НЯ) діал.; БРИЛЬ (перев. солом'яний з широкими крисами); КАПЕЛЮ́ШОК (КАПЕЛЮ́ШИК) (перев. жіночий).  Словник синонімів української мови
5. кресаня — КРЕСА́НЯ, і, ж., діал. Капелюх (у 1 знач.). Волосся [вугляра].. спадало з-під чорної повстяної кресані на його плечі (Фр., І, 1955, 51); Ледве помітний в лісовім зелі, збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню (Коцюб., II, 1955, 307); Кола..  Словник української мови в 11 томах
6. кресаня — Кресаня, -ні ж. = крисаня. На голові кресаня в самих павах. Федьк. А брат убереться, кресаню з полами насуне на чом. Федьк. ум. кресаночка. Здоймив, здоймив кресаночку та й перехрестився. Гол. І. 230.  Словник української мови Грінченка