креснути

КРЕ́СНУТИ, не, недок.

Тріскаючись, ламаючись, зрушувати з місця (про кригу).

Крига почала креснути (Сл. Б. Грінченка).

КРЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

1. що, чим, рідко чого і без дод. Однокр. до креса́ти 1.

Дяк креснув вогню, але люлька не запалилася (Валерій Шевчук);

Натрамбував сухим насінням козячу ніжку, креснув сірничиною (Є. Пашковський);.

2. що, у (об) що. Сильно вдарити, стукнути.

Ось колеса [лайнера] креснуть об бетонні плити, остання пробіжка, і все завмре, може, й назавжди (П. Загребельний).

3. розм. Спалахнути (про блискавку, полум'я і т. ін.).

Креснула блискавка, торохнув грім (Григір Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. креснути — кре́снути дієслово недоконаного виду про кригу кресну́ти дієслово доконаного виду до креса́ти  Орфографічний словник української мови
2. креснути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
3. креснути — I кр`еснути-не, недок. Тріскаючись, ламаючись, зрушувати з місця (про кригу). II кресн`ути-ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до кресати 1), 2), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. креснути — БЛИ́СНУТИ (дати блиск, виділитися блиском), МИГНУ́ТИ, СПАЛАХНУ́ТИ підсил., ВИ́БЛИСНУТИ підсил., БЛИСКОНУ́ТИ підсил. розм., ПАЛАХНУ́ТИ підсил. розм.; ЗБЛИ́СНУТИ (слабко); ПРОБЛИ́СНУТИ (слабко крізь яку-небудь перешкоду); КРЕСНУ́ТИ (КРЕСОНУ́ТИ) підсил.  Словник синонімів української мови
5. креснути — КРЕ́СНУТИ, не, недок. Тріскаючись, ламаючись, зрушувати з місця (про кригу). Крига почала креснути (Сл. Гр.). КРЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до креса́ти 1, 2, 4. Чумак..  Словник української мови в 11 томах
6. креснути — Кресати, крешу, -шеш, одн. в. креснути, -сну, -неш гл. 1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Сніп. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше. Грин. ІІІ. 463. 2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать.  Словник української мови Грінченка