криводушний

КРИВОДУ́ШНИЙ, а, е.

Який кривить душею; нещирий, лицемірний, підступний.

Був цей гетьман хитрий, криводушний (з казки);

Брат мій Марко .. щиро співчував цареві, оточеному такими непевними і криводушними людьми (П. Загребельний);

// Власт. нещирій людині.

Скільки недоброго каламутить стару материнську душу, в якій прірві темряви і зла плавала вона, що так сповнилась ущерть безоглядного криводушного егоїзму (О. Довженко);

– Коли б ти, Стьопочко, знав чи хоча б догадувався, що таке любов, – не грішив би криводушним словом (М. Стельмах);

– Жахлива зрада! Чи можлива річ, Щоб у союзі, в дружбі, в клятвах ревних Знайшлась така підступність криводушна! (І. Драч, пер. з тв. Шекспіра).

Значення в інших словниках

1. криводушний — криводу́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. криводушний — Нещирий, лицемірний, підступний, лукавий; пор. ДВОЄДУШНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. криводушний — -а, -е. Який кривить душею; нещирий, лицемірний, підступний. || Власт. нещирій людині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. криводушний — ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
5. криводушний — КРИВОДУ́ШНИЙ, а, е. Який кривить душею; нещирий, лицемірний, підступний. Був цей гетьман хитрий, криводушний (Укр.. казки, легенди.., 1957, 248); // Власт. нещирій людині. Наслухався [Нестір] всього — щирого і криводушного, справедливого і хибного (Вол., Озеро.., 1959, 77).  Словник української мови в 11 томах
6. криводушний — Криводушний, -а, -е Несправедливый, безсовѣстный. Родились ви на світ зрадливі, з утроби вийшли криводушні. К. Псалт. 132.  Словник української мови Грінченка