криводушність
КРИВОДУ́ШНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. криводу́шний.
Іван Петрович знав криводушність міністра і розумів, що саме такі люди добувають кар'єру не своїм благородством і розумом, а умінням пристосовуватися (І. Пільгук);
– Я ненавиджу його [Юрка] за криводушність, на плазування перед кон'юнктурою (М. Руденко);
Ця криводушність мені мов ніж у серці (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)