кривоногий
КРИВОНО́ГИЙ, а, е.
1. Який має криві ноги.
Раптом із саду маленьке кривоноге цуценя вибігло (А. Головко);
Борисові очі прикипіли до кривоногого Ярослава (І. Білик);
Вони скакали цілий тиждень, везли ханську грамоту, молоді зубаті вершники. Кривоногі лучники (Ю. Андрухович);
Тут стояло широке ліжко з пухкими подушками, велетенська шафа дуже похмурої барви, нічний столик із часописами.., низенький кривоногий пуфик (Ю. Винничук);
// у знач. ім. кривоно́гий, гого, ч.; кривоно́га, гої, ж. Про людину з такими ногами.
Була тут [у пеклі] шляхта і міщани, .. Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі (І. Котляревський);
Понесли його [покійника], як мощі.., до соборної церкви, приводячи туди кривоногих, калікуватих, сліпих та інших ґанджовитих чи хворобою якою побитих (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
2. рідко. Те саме, що криви́й 5; кульгавий.
Як на каліку кривоногого, іде він [дід] досить скоро і безпечно (І. Франко);
З золота й срібла обабіч при вході собаки стояли, Виробив їх надзвичайно майстерно Гефест кривоногий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Словник української мови (СУМ-20)