кривоногий
КРИВИ́Й прикм. (який має одну ногу пошкоджену або коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВОНО́ГИЙ розм., КУЛЯ́ВИЙ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці і гадки не має (Т. Шевченко); — А от у Ковпака танки є! — раптом заявив кульгавий на одну ногу зв'язківець Петро (М. Шеремет); Як на каліку кривоногого, іде він досить скоро і безпечно (І. Франко); Кілька чоловік на чолі з кулявим отаманом нерішуче наблизились до галасливого натовпу (С. Добровольський).
КРИВОНО́ГИЙ прикм. (який має криві ноги); КАРЯЧКОНО́ГИЙ розм., КАРЯЧКУВА́ТИЙ (КАРАЧКУВА́ТИЙ) розм., КАРАКА́ТИЙ розм., КАРАКУВА́ТИЙ розм., РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ розм. (з кривими, розкаряченими ногами; про ноги — криві, широко розставлені). Драчеві коні все літо паслися у балці біля ставка. Стеріг їх кривоногий Свирид, озброєний від вовків мушкетом (П. Панч); Замість лав якісь кривоногі ослінчики (Панас Мирний); Карпо — низенький, карячконогий, метко скочив з воза (Г. Косинка); Убогість оратаєва прозирала і в його нужденній одежині, і в конячині, черевастій, карячконогій (П. Загребельний); Йому вслід дріботів карачкуватий урядник (В. Кучер); Високий каракатий бандит, граючись куцим втинком, впритул підійшов до Варчука (М. Стельмах); Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги (С. Добровольський).
КРИВОНО́ГИЙ ім. (людина з кривими, розкаряченими ногами), РОЗКАРЯ́КА розм., РОЗЧЕПІ́РА розм., КРИВОНІ́ЖКА розм. Була тут шляхта і міщани.. Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі (І. Котляревський).
Словник синонімів української мови