кривосвідчення

КРИВОСВІ́ДЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. кривосві́дчити.

Закони XII таблиць у римському праві (V ст. до н. е.) найважчими злочинами, що каралися смертною карою, вважали зраду держави, потраву чужого врожаю, підпал будинку чи поля, злісні наклепи та злісне кривосвідчення (з наук. літ.);

Суд приговорив посадовця до штрафу за кривосвідчення під присягою (з газ.).

Значення в інших словниках

1. кривосвідчення — Кривоприсяга, фалшиве свідчення; наклеп.  Словник синонімів Караванського
2. кривосвідчення — -я, с. Дія за знач. кривосвідчити.  Великий тлумачний словник сучасної мови