кривотлумачення
КРИВОТЛУМА́ЧЕННЯ, я, с.
Неправильне пояснення, міркування; перекручення (у 2 знач.).
Високе патріотичне звучання “Слова” [поеми М. Рильського “Слово про рідну матір”] не давало ніяких підстав для кривотлумачення (С. Крижанівський);
Якісь спотворені й перебільшені чутки .. просочились у світі і стали джерелом багатьох прикрих кривотлумачень (Ю. Лісняк, пер. з тв. Е. По).
Словник української мови (СУМ-20)