Орфографічний словник української мови

кривотлумачення

кривотлума́чення

іменник середнього роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кривотлумачення — -я, с., рідко. Неправильне пояснення, міркування; перекручення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кривотлумачення — КРИВОТЛУМА́ЧЕННЯ, я, с. Неправильне пояснення, міркування; перекручення (у 2 знач.). Високе патріотичне звучання “Слова” [поеми М. Рильського “Слово про рідну матір”] не давало ніяких підстав для кривотлумачення (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. кривотлумачення — ВИ́КРИВЛЕННЯ (неправильне пояснення, міркування), ПЕРЕКРУ́ЧЕННЯ, СПОТВО́РЕННЯ, КРИВОТЛУМА́ЧЕННЯ рідше. Поговорімо трохи про помилки, а то й про викривлення оригіналу (М. Рильський); Її обурило перекручення з боку критика (О.  Словник синонімів української мови
  4. кривотлумачення — КРИВОТЛУМА́ЧЕННЯ, я, с., рідко. Неправильне пояснення, міркування; перекручення. Високе патріотичне звучання «Слова» [поеми М. Рильського «Слово про рідну матір»] не давало ніяких підстав для кривотлумачення (Криж., М. Рильський, 1960, 88).  Словник української мови в 11 томах