Орфографічний словник української мови

кривословити

кривосло́вити

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кривословити — -влю, -виш; мн. кривословлять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кривословити — КРИВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. кривосло́влять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати. Невістка .. не поспішає свекрусі кривословити (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  3. кривословити — КРИВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. кривосло́влять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати. Невістка.. не поспішає свекрусі кривословити (Ле, Ю. Кудря, 1956, 260).  Словник української мови в 11 томах