Великий тлумачний словник сучасної мови

кривословити

кривосло́вити

-влю, -виш; мн. кривословлять; недок., кому, розм., рідко.

Образливо комусь заперечувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кривословити — кривосло́вити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. кривословити — КРИВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. кривосло́влять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати. Невістка .. не поспішає свекрусі кривословити (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  3. кривословити — КРИВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. кривосло́влять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати. Невістка.. не поспішає свекрусі кривословити (Ле, Ю. Кудря, 1956, 260).  Словник української мови в 11 томах