кривословити

КРИВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. кривосло́влять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати.

Невістка.. не поспішає свекрусі кривословити (Ле, Ю. Кудря, 1956, 260).

Значення в інших словниках

1. кривословити — кривосло́вити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. кривословити — -влю, -виш; мн. кривословлять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кривословити — КРИВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. кривосло́влять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати. Невістка .. не поспішає свекрусі кривословити (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах