криворукий
КРИВОРУ́КИЙ, а, е. Який має криві руки.
— Геть.., криворукий! — крикнула вона (Епік, Тв., 1958, 293);
— Ти.. такий, що й криворуким воювати будеш..,— говорив.. безногий інвалід (Іщук, Вербівчани, 1961, 427).
Словник української мови (СУМ-11)