криворукий
КРИВОРУ́КИЙ, а, е. Який має криві руки.
— Геть.., криворукий! — крикнула вона (Епік, Тв., 1958, 293);
— Ти.. такий, що й криворуким воювати будеш..,— говорив.. безногий інвалід (Іщук, Вербівчани, 1961, 427).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- криворукий — кривору́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- криворукий — -а, -е. Який має криві руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- криворукий — КРИВОРУ́КИЙ, а, е. Який має криві, покручені руки. – Ти .. такий, що й криворуким воювати будеш.., – говорив .. безногий інвалід (А. Іщук); – Хто це вам таке сказав? – блимнув сердито Балтазар. – Чи не той криворукий Людвіг? (Г. Пагутяк); // перен. Словник української мови у 20 томах