криворукий

Значення в інших словниках

1. криворукий — кривору́кий прикметник Орфографічний словник української мови
2. криворукий — КРИВОРУ́КИЙ, а, е. Який має криві, покручені руки. – Ти .. такий, що й криворуким воювати будеш.., – говорив .. безногий інвалід (А. Іщук); – Хто це вам таке сказав? – блимнув сердито Балтазар. – Чи не той криворукий Людвіг? (Г. Пагутяк); // перен. Словник української мови у 20 томах
3. криворукий — КРИВОРУ́КИЙ, а, е. Який має криві руки. — Геть.., криворукий! — крикнула вона (Епік, Тв., 1958, 293); — Ти.. такий, що й криворуким воювати будеш..,— говорив.. безногий інвалід (Іщук, Вербівчани, 1961, 427). Словник української мови в 11 томах