1. Словник української мови в 11 томах

кривословити

КРИВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. кривосло́влять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати.

Невістка.. не поспішає свекрусі кривословити (Ле, Ю. Кудря, 1956, 260).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривословити — кривосло́вити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. кривословити — -влю, -виш; мн. кривословлять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кривословити — КРИВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. кривосло́влять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати. Невістка .. не поспішає свекрусі кривословити (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах