кривословити
кривосло́вити
-влю, -виш; мн. кривословлять; недок., кому, розм., рідко.
Образливо комусь заперечувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривословити — кривосло́вити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- кривословити — КРИВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. кривосло́влять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати. Невістка .. не поспішає свекрусі кривословити (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- кривословити — КРИВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. кривосло́влять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати. Невістка.. не поспішає свекрусі кривословити (Ле, Ю. Кудря, 1956, 260). Словник української мови в 11 томах