криворукий

КРИВОРУ́КИЙ, а, е.

Який має криві, покручені руки.

– Ти .. такий, що й криворуким воювати будеш.., – говорив .. безногий інвалід (А. Іщук);

– Хто це вам таке сказав? – блимнув сердито Балтазар. – Чи не той криворукий Людвіг? (Г. Пагутяк);

// перен. Те саме, що невмі́лий 1, 3.

– Е-е, – говорить Григорій, посміхаючись, – після твоєї косовиці не треба й молотити – все зерно висипалось. Коса, брат, не слухається криворуких (М. Сиротюк);

// у знач. ім. кривору́кий, кого, ч.; кривору́ка, кої, ж. Про людину з такими руками.

– Геть.., криворукий! – крикнула вона (Г. Епік).

Значення в інших словниках

1. криворукий — кривору́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. криворукий — -а, -е. Який має криві руки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. криворукий — КРИВОРУ́КИЙ, а, е. Який має криві руки. — Геть.., криворукий! — крикнула вона (Епік, Тв., 1958, 293); — Ти.. такий, що й криворуким воювати будеш..,— говорив.. безногий інвалід (Іщук, Вербівчани, 1961, 427).  Словник української мови в 11 томах