криворукий

кривору́кий

-а, -е.

Який має криві руки.

Значення в інших словниках

1. криворукий — кривору́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. криворукий — КРИВОРУ́КИЙ, а, е. Який має криві, покручені руки. – Ти .. такий, що й криворуким воювати будеш.., – говорив .. безногий інвалід (А. Іщук); – Хто це вам таке сказав? – блимнув сердито Балтазар. – Чи не той криворукий Людвіг? (Г. Пагутяк); // перен.  Словник української мови у 20 томах
3. криворукий — КРИВОРУ́КИЙ, а, е. Який має криві руки. — Геть.., криворукий! — крикнула вона (Епік, Тв., 1958, 293); — Ти.. такий, що й криворуким воювати будеш..,— говорив.. безногий інвалід (Іщук, Вербівчани, 1961, 427).  Словник української мови в 11 томах