кривуватий

КРИВУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи, злегка кривий (у 1, 4, 5 знач.).

А який воїн з Микули? Він сам позирав на себе й дивувався – ноги довгі, кривуваті, ступні як у ведмедя (С. Скляренко);

Простягнув [містер Марпл] йому руку, міцно потис, посміхаючися кривуватою посмішкою (І. Роздобудько);

Біля вікна стіл із друкарської машинкою й гасовою лампою, поряд .. низенький столик на кривуватих ніжках (Люко Дашвар).

Значення в інших словниках

1. кривуватий — кривува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кривуватий — див. кривий; кульгавий  Словник синонімів Вусика
3. кривуватий — -а, -е. Трохи, злегка кривий (у 1, 4, 5 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кривуватий — КРИВУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка кривий (у 1, 4, 5 знач.). А який воїн з Микули? Він сам позирав на себе й дивувався — ноги довгі, кривуваті (Скл., Святослав, 1959, 339); Старий Глущук кривуватими ногами впирався в колоди й штовхав пліт уперед (Чорн., Потік.., 1956, 6).  Словник української мови в 11 томах