кривуватий
КРИВУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка кривий (у 1, 4, 5 знач.).
А який воїн з Микули? Він сам позирав на себе й дивувався — ноги довгі, кривуваті (Скл., Святослав, 1959, 339);
Старий Глущук кривуватими ногами впирався в колоди й штовхав пліт уперед (Чорн., Потік.., 1956, 6).
Словник української мови (СУМ-11)