кривуватий
КРИВУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка кривий (у 1, 4, 5 знач.).
А який воїн з Микули? Він сам позирав на себе й дивувався — ноги довгі, кривуваті (Скл., Святослав, 1959, 339);
Старий Глущук кривуватими ногами впирався в колоди й штовхав пліт уперед (Чорн., Потік.., 1956, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривуватий — кривува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- кривуватий — див. кривий; кульгавий Словник синонімів Вусика
- кривуватий — -а, -е. Трохи, злегка кривий (у 1, 4, 5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривуватий — КРИВУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка кривий (у 1, 4, 5 знач.). А який воїн з Микули? Він сам позирав на себе й дивувався – ноги довгі, кривуваті, ступні як у ведмедя (С. Словник української мови у 20 томах