1. Словник української мови в 11 томах

кривулина

КРИВУ́ЛИНА, и, ж., розм. Те саме, що криву́ля 1.

Він сидів на камені, де плай робить кривулину (Скл., Карпати, II, 1954, 201);

Зірке око [Антона] враз помітило кривулину на Омеляновій ріллі (Минко, Вибр., 1952, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривулина — криву́лина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кривулина — -и, ж., розм. Те саме, що кривуля 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кривулина — КРИВУ́ЛИНА, и, ж., розм. Те саме, що криву́ля 1. Він поминув кривулину дороги і тоді виразно побачив жінку, звичайну селянську молодицю (М. Івченко); Він сидів на камені, де плай робить кривулину (С. Скляренко); Зірке око [Антона] враз помітило кривулину на Омеляновій ріллі (В. Минко). Словник української мови у 20 томах