кривулина
КРИВУ́ЛИНА, и, ж., розм.
Те саме, що криву́ля 1.
Він поминув кривулину дороги і тоді виразно побачив жінку, звичайну селянську молодицю (М. Івченко);
Він сидів на камені, де плай робить кривулину (С. Скляренко);
Зірке око [Антона] враз помітило кривулину на Омеляновій ріллі (В. Минко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривулина — криву́лина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- кривулина — -и, ж., розм. Те саме, що кривуля 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривулина — КРИВУ́ЛИНА, и, ж., розм. Те саме, що криву́ля 1. Він сидів на камені, де плай робить кривулину (Скл., Карпати, II, 1954, 201); Зірке око [Антона] враз помітило кривулину на Омеляновій ріллі (Минко, Вибр., 1952, 298). Словник української мови в 11 томах