1. Орфографічний словник української мови

кривулина

криву́лина

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривулина — -и, ж., розм. Те саме, що кривуля 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кривулина — КРИВУ́ЛИНА, и, ж., розм. Те саме, що криву́ля 1. Він поминув кривулину дороги і тоді виразно побачив жінку, звичайну селянську молодицю (М. Івченко); Він сидів на камені, де плай робить кривулину (С. Скляренко); Зірке око [Антона] враз помітило кривулину на Омеляновій ріллі (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  3. кривулина — КРИВУ́ЛИНА, и, ж., розм. Те саме, що криву́ля 1. Він сидів на камені, де плай робить кривулину (Скл., Карпати, II, 1954, 201); Зірке око [Антона] враз помітило кривулину на Омеляновій ріллі (Минко, Вибр., 1952, 298). Словник української мови в 11 томах