кривулька
КРИВУ́ЛЬКА, и, ж., розм.
1. Зменш. до криву́ля 1, 4.
І на глині, намалювавши нігтем кривульку ручая і оболонку сонця, відчув зненацька волю (П. Мовчан);
Там сосонку, кривульку або човник .. ото як пустить чорним, чорним, чорним до зап'ястку у декілька рядів! (Л. Костенко);
Цілу ніч сидів начальник, старанно кривульками записуючи Чайчину сповідь (Д. Бузько);
– Прошу, прошу, з великою охотою... – бубонить він і старанно, з кривулькою на кінці виводить: Гусятинський (Б. Антоненко-Давидович).
2. у знач. присл. криву́лькою. Зиґзаґом (у 2 знач.).
Візок усе котився вузькою, нев'їждженою дорогою, що бігла кривулькою поміж озиминою до села (М. Коцюбинський);
То тут, то там хатка зчервонена попалом у тумані верб. Осторонь кривулькою потік (К. Гриневичева);
Кривульками... кривульками й добилася [Дарка] до входових дверей вітальні (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- кривулька — криву́лька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири криву́льки Орфографічний словник української мови
- кривулька — див. кривий; кульгавий; ложка Словник синонімів Вусика
- кривулька — -и, ж. 1》 Зменш. до кривуля 1), 3), 4). 2》 у знач. присл. кривулькою. Зигзагом (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривулька — ЗИГЗА́ГОМ у знач. присл. (утворюючи ламану лінію, залишаючи слід у вигляді такої лінії), КРИВУ́ЛЬКОЮ розм., КРИВУ́ЛЯМИ розм., ГАДЮ́КОЮ рідше. Зірвалася (Зінька) й нерівно зигзагом побігла через подвір'я та бур'ян (А. Словник синонімів української мови
- кривулька — Криву́лька, -льки, -льці; -ву́льки́, -ву́льо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кривулька — КРИВУ́ЛЬКА, и, ж. 1. Зменш. до криву́ля 1, 3, 4. — Ти [їжак] своїми кривульками перебіжиш мене?— сміявся Заєць (Фр., IV, 1950, (64); Перед Бунчуком лежала купа дрібно списаних кривульками листків з учнівських зошитів (Зар., На.. світі, 1967, 199). Словник української мови в 11 томах
- кривулька — Кривулька, -ки и кривульця, -ці ж. ум. отъ кривуля. Словник української мови Грінченка