1. Словник української мови Грінченка

кривулька

Кривулька, -ки и кривульця, -ці

ж. ум. отъ кривуля.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривулька — криву́лька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири криву́льки Орфографічний словник української мови
  2. кривулька — див. кривий; кульгавий; ложка Словник синонімів Вусика
  3. кривулька — -и, ж. 1》 Зменш. до кривуля 1), 3), 4). 2》 у знач. присл. кривулькою. Зигзагом (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кривулька — КРИВУ́ЛЬКА, и, ж., розм. 1. Зменш. до криву́ля 1, 4. І на глині, намалювавши нігтем кривульку ручая і оболонку сонця, відчув зненацька волю (П. Мовчан); Там сосонку, кривульку або човник .. Словник української мови у 20 томах
  5. кривулька — ЗИГЗА́ГОМ у знач. присл. (утворюючи ламану лінію, залишаючи слід у вигляді такої лінії), КРИВУ́ЛЬКОЮ розм., КРИВУ́ЛЯМИ розм., ГАДЮ́КОЮ рідше. Зірвалася (Зінька) й нерівно зигзагом побігла через подвір'я та бур'ян (А. Словник синонімів української мови
  6. кривулька — Криву́лька, -льки, -льці; -ву́льки́, -ву́льо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кривулька — КРИВУ́ЛЬКА, и, ж. 1. Зменш. до криву́ля 1, 3, 4. — Ти [їжак] своїми кривульками перебіжиш мене?— сміявся Заєць (Фр., IV, 1950, (64); Перед Бунчуком лежала купа дрібно списаних кривульками листків з учнівських зошитів (Зар., На.. світі, 1967, 199). Словник української мови в 11 томах