крилас
КРИ́ЛАС, КРИ́ЛОС, а, ч.
У церкві – підвищене місце для хору, читців із правого та лівого боку від середніх дверей вівтаря.
Що то за хлопець ріс! Вже, було, вмів на криласі читати (А. Свидницький);
Михалчевський .. вчився в церковній школі, читав і співав на криласі (І. Нечуй-Левицький);
Хорів у церкві не було. Дяк Янчинський стояв у крилосі і співав (Б. Лепкий);
Хор на криласі весь час співав урочистих молитов (П. Панч);
Церква спорожніла, а Іван і далі стояв незворушно біля криласа (Р. Іваничук);
Співав дід на крилосі тропарі й кондаки натхненно (І. Калинець);
Хор співаків на крилосі символізує хор ангелів, які співають хвалу Богу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)