крилатість
КРИЛА́ТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. крила́тий.
Відчуття якоїсь неймовірної легкості, крилатості, простору весь час не покидало Данька (О. Гончар);
Доки шкаралупа лялечки не прогризена, хіба може гусінь щось знати про політ метелика? Хіба що генетичні сни та мрії інколи пропливають в її свідомості – сни про політ, мрії про крилатість... (О. Бердник);
У грецькій міфології Психея була уособленням душі, дихання; дихання людини зближувало її з подувом, вітром, вихором, крилатістю (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)