крильчатка

КРИЛЬЧА́ТКА, и, ж., техн.

Механізм (або деталь механізму), складовою частиною якого є крила (у 4, 7 знач.).

Поршні бензинового двигуна приводять у рух колінчатий вал, на кінцях якого знаходяться важкі крильчатки (з наук. літ.);

Охолодження електродвигуна забезпечує вентилятор, крильчатку якого закріплено на валу (з навч. літ.);

У ракетному двигуні пальне подається через турбонасос із подвійною крильчаткою (із журн.).

Значення в інших словниках

1. крильчатка — крильча́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. крильчатка — -и, ж., тех. Механізм (або деталь механізму), складовою частиною якого є крила (у 4, 7 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крильчатка — КРИЛЬЧА́ТКА, и, ж., техн. Механізм (або деталь механізму), складовою частиною якого є крила (у 4, 7 знач.). При обертанні крильчатки вода відцентровою силою відкидається.. до стінок корпусу (Автомоб., 1957, 57); Мотовило [жниварки] являє собою крильчатку (Зерн. комбайни, 1957, 10).  Словник української мови в 11 томах