кримінально

КРИМІНА́ЛЬНО, юр.

Присл. до криміна́льний 1.

Спеціальні навчально-виховні заклади створено для соціальної і особистісної реадаптації та реабілітації кримінально нестійких підлітків (з навч. літ.);

Кобилиця .. ставив опір усякій власті, кілька разів караний кримінально (І. Франко);

– Дізнався [брат], що мою дружину доправили сюди. А я своєю чергою з'ясував, що її справою опікуєтеся ви. Хоч справа звучить якось так кримінально... (А. Кокотюха).

Значення в інших словниках

1. кримінально — криміна́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. кримінально — юр. Присл. до кримінальний 1). Кримінальна караний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кримінально — КРИМІНА́ЛЬНО, юр. Присл. до криміна́льний 1. Кримінально караний.  Словник української мови в 11 томах