кримінально

КРИМІНА́ЛЬНО, юр.

Присл. до криміна́льний 1.

Спеціальні навчально-виховні заклади створено для соціальної і особистісної реадаптації та реабілітації кримінально нестійких підлітків (з навч. літ.);

Кобилиця .. ставив опір усякій власті, кілька разів караний кримінально (І. Франко);

– Дізнався [брат], що мою дружину доправили сюди. А я своєю чергою з'ясував, що її справою опікуєтеся ви. Хоч справа звучить якось так кримінально... (А. Кокотюха).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кримінально — криміна́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кримінально — юр. Присл. до кримінальний 1). Кримінальна караний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кримінально — КРИМІНА́ЛЬНО, юр. Присл. до криміна́льний 1. Кримінально караний. Словник української мови в 11 томах