кримінальник
КРИМІНА́ЛЬНИК, а, ч.
1. розм. Карний злочинець.
– Ти, злодію, .. кримінальнику, зараз мені забирайся відси! – кричав запінений підмайстер (І. Франко);
Пора нарешті розігнати кримінальників, які присмокталися до нашого руху (В. Шкляр);
– Хто тут у вас сидить? – запитав я. Він відповів вичерпно: – На цей момент убивць немає. Є кілька ґвалтівників. Решта – дрібні кримінальники на кшталт крамничних злодюжок (Ю. Андрухович);
Попеску розповів, що коїться в Чернівцях, як багато розвелося кримінальників і як тяжко йому їх ловити (В. Кожелянко).
2. заст. Арештант, в'язень.
Зараз-таки назвала мене жінка кримінальником: через те, що обстрижений (Л. Мартович);
Вона .. з огидою почала їсти бурду, принесену двома кримінальниками у брудному відрі (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кримінальник — криміна́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кримінальник — Злочинець, жм. криміналіст; Р. арештант; зб. кримінальщина. Словник синонімів Караванського
- кримінальник — -а, ч. 1》 розм. Карний злочинець. 2》 заст. Арештант. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кримінальник — Злодій, злодійка, злодійчук, злодіюга, злодіюка, злодіяка, злодюга, злодюжка, злочинець, злочинка, харциз, харцизяка, лиходій, лиходійка Словник чужослів Павло Штепа
- кримінальник — криміна́льник 1. в'язень (м, ср, ст) 2. бандит (м, ср, ст)||апаш Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кримінальник — В'Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув'язненні), УВ'Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., НЕВО́ЛЬНИК заст. Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в'язнів (А. Словник синонімів української мови
- кримінальник — КРИМІНА́ЛЬНИК, а, ч. 1. розм. Карний злочинець. — Ти, злодію, .. кримінальнику, зараз мені забирайся відси! — кричав запінений підмайстер (Фр., І, 1955, 227); Вона.. Словник української мови в 11 томах