кримінальник

В'Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув'язненні), УВ'Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., НЕВО́ЛЬНИК заст. Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в'язнів (А. Хижняк); Лобатий став ближче розглядати ув'язнених (О. Гончар); Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар); Мати й журилася тоді крізь дротяну сітку: — ..В селі он чоловіки як чоловіки, а ти вже кримінальник рік-річно (П. Козланюк); Острожник, який утече, арештант, новобранець — усі в ліс (Г. Хоткевич); У тій темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників (пісня). — Пор. кайда́нник.

ЗЛОЧИ́НЕЦЬ (особа, яка вчинила злочин), ЗЛОВМИ́СНИК, ПРАВОПОРУ́ШНИК юр., ПЕРЕСТУ́ПНИК зах., ЗЛОЧИ́ННИК рідко; КРИМІНА́ЛЬНИК розм., КРИМІНАЛІ́СТ розм. рідше, КА́РНИК рідко (карний злочинець). Ішли (люди), прочісуючи кожне міжряддя, де міг притаїтись злочинець (О. Гончар); У кожному новому творі шукав (Булгарін) кримінал, а в особі автора бачив зловмисника (О. Полторацький); (Маня:) Прокуратор, урядуй далі, — яку кару виносиш для того переступника? (І. Франко); Кожному злочиннику кажуть, за віщо його судять, а вона не знає, за віщо їй кара (Л. Яновська); Почала (Тамара) їсти бурду, принесену двома кримінальниками у брудному відрі (А. Хижняк); — Бандит, криміналіст,.. — лаявся (Ференц) (О. Гончар); Вранці тільки печеним хлібом запахне — по шляху заманячить сіра пляма. Ближче — росте. Карники... (А. Головко). — Пор. 2. винува́тець.