1. Словник синонімів української мови

кримінальщина

ЗЛО́ЧИН (суспільно небезпечна дія, що чинить, заподіює зло людям), ЗЛОЧИ́НСТВО, ЗЛОДІЯ́ННЯ книжн., ПЕРЕ́СТУП заст.; КРИМІНА́Л розм., КРИМІНА́ЛЬЩИНА розм., ГОЛО́ВНИЦТВО діал. (карний злочин). — Нема в злочині геройства. Є тільки сором і ганьба (О. Гончар); Ми перезирнулись із Карпом і одвели один від одного погляди, наче вчинили яке злочинство (О. Досвітній); Злодіяння фашистів не давали йому спокою ні вдень, ні вночі (О. Довженко); Ліпше самому тримати коло себе дурнуватого лаяльника, аніж ждати, поки прийде розумний і вкаже всім на твої справжні згрішення й переступи (П. Загребельний); — Надто ганебно це — виправдуватися, не відчуваючи за собою ніякого криміналу (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кримінальщина — криміна́льщина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кримінальщина — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що кримінал 1). 2》 Збірн. до кримінальник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кримінальщина — КРИМІНА́ЛЬЩИНА, и, ж., розм., зневажл. 1. Те саме, що криміна́л 1. Віктор боявся поліцая на вулиці. Й гидував кримінальщиною. Віктор, чистунчик, з великим спокоєм жив на маминому утриманні. Не грішив супроти закону (Олекса Ізарський). 2. Збірн. Словник української мови у 20 томах
  4. кримінальщина — КРИМІНА́ЛЬЩИНА, и, ж., розм. 1. Те саме, що криміна́л 1. 2. Збірн. до криміна́льник 1. Словник української мови в 11 томах