1. Словник української мови у 20 томах

кримінальщина

КРИМІНА́ЛЬЩИНА, и, ж., розм., зневажл.

1. Те саме, що криміна́л 1.

Віктор боявся поліцая на вулиці. Й гидував кримінальщиною. Віктор, чистунчик, з великим спокоєм жив на маминому утриманні. Не грішив супроти закону (Олекса Ізарський).

2. Збірн. до криміна́льник 1.

У лютому та березні 1918 р. кримінальщина буквально хитала основи суспільного порядку в багатьох містах: у Катеринославі бандити грабували магазини та кооперативи, силою визволяли арештованих із в'язниць (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кримінальщина — криміна́льщина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кримінальщина — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що кримінал 1). 2》 Збірн. до кримінальник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кримінальщина — ЗЛО́ЧИН (суспільно небезпечна дія, що чинить, заподіює зло людям), ЗЛОЧИ́НСТВО, ЗЛОДІЯ́ННЯ книжн., ПЕРЕ́СТУП заст.; КРИМІНА́Л розм., КРИМІНА́ЛЬЩИНА розм., ГОЛО́ВНИЦТВО діал. (карний злочин). — Нема в злочині геройства. Є тільки сором і ганьба (О. Словник синонімів української мови
  4. кримінальщина — КРИМІНА́ЛЬЩИНА, и, ж., розм. 1. Те саме, що криміна́л 1. 2. Збірн. до криміна́льник 1. Словник української мови в 11 томах