кримінальний
КРИМІНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. юр. Те саме, що ка́рний 1–3.
За кілька хвилин коло автомобіля зібрався цілий натовп, немов допіру тут стався якийсь кримінальний злочин (Б. Антоненко-Давидович);
Він .. підкрадається в темряві, користуючись цілком кримінальними методами (Ю. Андрухович);
Політичні в'язні були цілком безправні, навіть порівняно з кримінальними злочинцями (М. Андрусяк);
Граф .. підлягав кримінальній відповідальності за продаж наркотиків (М. Дашкієв);
Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні (Іван Ле).
2. Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір).
Модні .. кримінальні романи .. зацікавили його (І. Франко);
Хлопці, які недавно їздили до Англії, привезли цілу купу кримінальних романів (В. Собко);
У романі [І. Багряного “Сад Гетсиманський”] дві лінії сюжетного розвитку. Перша .. має характер кримінальної новели: Андрія Чумака заарештовують, бо хтось на нього доніс (О. Шугай).
Значення в інших словниках
- кримінальний — Кримінальний вчинок: вчинок, за який карають в'язницею [V] Словник з творів Івана Франка
- кримінальний — кримінальний – карний У більшості значень уживаються паралельно: кримінальний (карний) злочин, кримінальна (карна) відповідальність. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- кримінальний — криміна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- кримінальний — КРИМІНАЛЬНИЙ – КАРНИЙ У більшості значень ці слова вживаються паралельно: кримінальний (карний) злочин, кримінальна (карна) відповідальність. Літературне слововживання
- кримінальний — Карний; злочинний; (роман) детективний. Словник синонімів Караванського
- кримінальний — [крием'інал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- кримінальний — -а, -е. 1》 юр. Те саме, що карний 1-3). 2》 Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір). Кримінальне чтиво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кримінальний — Карний, злочинний Словник чужослів Павло Штепа
- кримінальний — криміна́льний (лат. criminalis) 1. Злочинний. 2. Той, що стосується вивчення злочинів і злочинності, боротьби і запобігання злочинам. Словник іншомовних слів Мельничука
- кримінальний — ДЕТЕКТИ́ВНИЙ (пов'язаний з розкриттям злочину), КРИМІНА́ЛЬНИЙ. Пінкертон заснував найбільше у світі детективне бюро, яке виконувало найрізноманітніші доручення своїх клієнтів (з журналу); Кримінальний сюжет. Словник синонімів української мови
- кримінальний — Криміна́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кримінальний — КРИМІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. юр. Те саме, що ка́рний 1-3. Тяганина при розслідуванні кримінальних справ криє в собі багато негативних наслідків (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах