1. Словник української мови в 11 томах

кримінальний

КРИМІНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. юр. Те саме, що ка́рний 1-3.

Тяганина при розслідуванні кримінальних справ криє в собі багато негативних наслідків (Ком. Укр., 9, 1966, 21);

Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні (Ле, Наливайко, 1957, 62).

∆ Криміна́льне пра́во див. пра́во;

Криміна́льне судочи́нство див. судочи́нство;

Криміна́льний ко́декс див. ко́декс.

2. Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір).

Модні.. кримінальні романи.. зацікавили його (Фр., VIII, 1952, 396);

Хлопці, які недавно їздили до Англії, привезли цілу купу кримінальних романів (Собко, Срібний корабель, 1961, 162);

Кримінальна новела.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кримінальний — Кримінальний вчинок: вчинок, за який карають в'язницею [V] Словник з творів Івана Франка
  2. кримінальний — кримінальний – карний У більшості значень уживаються паралельно: кримінальний (карний) злочин, кримінальна (карна) відповідальність. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. кримінальний — криміна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. кримінальний — КРИМІНАЛЬНИЙ – КАРНИЙ У більшості значень ці слова вживаються паралельно: кримінальний (карний) злочин, кримінальна (карна) відповідальність. Літературне слововживання
  5. кримінальний — Карний; злочинний; (роман) детективний. Словник синонімів Караванського
  6. кримінальний — [крием'інал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  7. кримінальний — -а, -е. 1》 юр. Те саме, що карний 1-3). 2》 Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір). Кримінальне чтиво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. кримінальний — Карний, злочинний Словник чужослів Павло Штепа
  9. кримінальний — КРИМІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. юр. Те саме, що ка́рний 1–3. За кілька хвилин коло автомобіля зібрався цілий натовп, немов допіру тут стався якийсь кримінальний злочин (Б. Антоненко-Давидович); Він .. Словник української мови у 20 томах
  10. кримінальний — криміна́льний (лат. criminalis) 1. Злочинний. 2. Той, що стосується вивчення злочинів і злочинності, боротьби і запобігання злочинам. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. кримінальний — ДЕТЕКТИ́ВНИЙ (пов'язаний з розкриттям злочину), КРИМІНА́ЛЬНИЙ. Пінкертон заснував найбільше у світі детективне бюро, яке виконувало найрізноманітніші доручення своїх клієнтів (з журналу); Кримінальний сюжет. Словник синонімів української мови
  12. кримінальний — Криміна́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)