кримінальний

Значення в інших словниках

1. кримінальний — Кримінальний вчинок: вчинок, за який карають в'язницею [V] Словник з творів Івана Франка
2. кримінальний — кримінальний – карний У більшості значень уживаються паралельно: кримінальний (карний) злочин, кримінальна (карна) відповідальність. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. кримінальний — криміна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
4. кримінальний — КРИМІНАЛЬНИЙ – КАРНИЙ У більшості значень ці слова вживаються паралельно: кримінальний (карний) злочин, кримінальна (карна) відповідальність. Літературне слововживання
5. кримінальний — Карний; злочинний; (роман) детективний. Словник синонімів Караванського
6. кримінальний — [крием'інал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
7. кримінальний — -а, -е. 1》 юр. Те саме, що карний 1-3). 2》 Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір). Кримінальне чтиво. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. кримінальний — КРИМІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. юр. Те саме, що ка́рний 1–3. За кілька хвилин коло автомобіля зібрався цілий натовп, немов допіру тут стався якийсь кримінальний злочин (Б. Антоненко-Давидович); Він .. Словник української мови у 20 томах
9. кримінальний — криміна́льний (лат. criminalis) 1. Злочинний. 2. Той, що стосується вивчення злочинів і злочинності, боротьби і запобігання злочинам. Словник іншомовних слів Мельничука
10. кримінальний — ДЕТЕКТИ́ВНИЙ (пов'язаний з розкриттям злочину), КРИМІНА́ЛЬНИЙ. Пінкертон заснував найбільше у світі детективне бюро, яке виконувало найрізноманітніші доручення своїх клієнтів (з журналу); Кримінальний сюжет. Словник синонімів української мови
11. кримінальний — Криміна́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. кримінальний — КРИМІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. юр. Те саме, що ка́рний 1-3. Тяганина при розслідуванні кримінальних справ криє в собі багато негативних наслідків (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах