криміналіст
КРИМІНАЛІ́СТ, а, ч.
1. Фахівець із криміналістики.
Їй доведеться палити наркотичні сигарети .. А цього вистачить для криміналіста, щоб визначити наявність і тип наркотику... (М. Дашкієв);
Григір Бова, ще зовсім зелений криміналіст, встав з-за столу, де на клаптику паперу вимальовував схему гіпотетичного злочину (О. Бердник);
Якби ті історії впорядкувати, класифікувати – вийшов би непоганий підручник для криміналістів (Г. Тарасюк).
2. розм. Те саме, що криміна́льник 1.
– Бандит [Салаші], криміналіст, німецький наймит! – І Ференц, на велику втіху бійцям, лаявся (О. Гончар);
Хай він колишній криміналіст, дрібний фіскал і п'яничка, однак зараз у ньому говорить, видно, не горілка, а таки справжнє горе (М. Сиротюк).
Словник української мови (СУМ-20)