1. Словник української мови у 20 томах

криміналіст

КРИМІНАЛІ́СТ, а, ч.

1. Фахівець із криміналістики.

Їй доведеться палити наркотичні сигарети .. А цього вистачить для криміналіста, щоб визначити наявність і тип наркотику... (М. Дашкієв);

Григір Бова, ще зовсім зелений криміналіст, встав з-за столу, де на клаптику паперу вимальовував схему гіпотетичного злочину (О. Бердник);

Якби ті історії впорядкувати, класифікувати – вийшов би непоганий підручник для криміналістів (Г. Тарасюк).

2. розм. Те саме, що криміна́льник 1.

– Бандит [Салаші], криміналіст, німецький наймит! – І Ференц, на велику втіху бійцям, лаявся (О. Гончар);

Хай він колишній криміналіст, дрібний фіскал і п'яничка, однак зараз у ньому говорить, видно, не горілка, а таки справжнє горе (М. Сиротюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криміналіст — криміналі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. криміналіст — -а, ч. 1》 Фахівець із криміналістики. 2》 розм. Те саме, що кримінальник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. криміналіст — ЗЛОЧИ́НЕЦЬ (особа, яка вчинила злочин), ЗЛОВМИ́СНИК, ПРАВОПОРУ́ШНИК юр., ПЕРЕСТУ́ПНИК зах., ЗЛОЧИ́ННИК рідко; КРИМІНА́ЛЬНИК розм., КРИМІНАЛІ́СТ розм. рідше, КА́РНИК рідко (карний злочинець). Словник синонімів української мови
  4. криміналіст — Криміналі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. криміналіст — КРИМІНАЛІ́СТ, а, ч. 1. Фахівець із криміналістики. Професія криміналіста не з легких. Вона потребує вдумливості, терпіння (Веч. Київ, 10.III 1967, 3). 2. розм. Те саме, що криміна́льник 1. — Бандит [Салаші], криміналіст, німецький наймит! — ..лаявся [Ференц] (Гончар, III, 1959, 228). Словник української мови в 11 томах