1. Словник української мови у 20 томах

криміналістика

КРИМІНАЛІ́СТИКА, и, ж.

Юридична наука, що вивчає і розробляє методи розкриття карних злочинів.

Криміналістична тактика як розділ криміналістики була предметом дослідження в перших роботах криміналістів (з наук. літ.);

Вона заявила твердо, що вчитиметься тільки на прокурора. В крайньому випадку – на суддю; заявивши про це, обклалася літературою з криміналістики і правознавства (І. Волошин);

Юрко почав вивчати історію мистецтв, архітектуру, країнознавство, криміналістику, логіку, геральдик (Т. Прохасько);

– Знаю всі ваші розробки, вітаю їх як нове слово в криміналістиці і підтримаю чим зможу (І. Роздобудько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криміналістика — криміналі́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. криміналістика — -и, ж. Юридична наука, що вивчає та розробляє методи розкриття карних злочинів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. криміналістика — Злочинство Словник чужослів Павло Штепа
  4. криміналістика — криміналі́стика (від лат. criminalis – злочинний) наука, що вивчає і розробляє засоби, прийоми, методи та організаційні засади розкриття й розслідування злочинів і запобігання їм. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. криміналістика — Наука про методи встановлення факту злочину, способу його вчинення, викриття винуватців та запобігання злочинності; поділяється на 2 розділи: тактика і техніка слідства. Універсальний словник-енциклопедія
  6. криміналістика — Криміналі́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. криміналістика — КРИМІНАЛІ́СТИКА, и, ж. Юридична наука, що вивчає та розробляє методи розкриття карних злочинів. Вона заявила твердо, що вчитиметься тільки на прокурора. Словник української мови в 11 томах
  8. криміналістика — рос. криминалистика наука, що вивчає, узагальнює і розробляє засоби, методи та організаційні засади розкриття й розслідування кримінальних злочинів і запобігання їм. Eкономічна енциклопедія