1. Словник української мови в 11 томах

криміналістика

КРИМІНАЛІ́СТИКА, и, ж. Юридична наука, що вивчає та розробляє методи розкриття карних злочинів.

Вона заявила твердо, що вчитиметься тільки на прокурора. В крайньому випадку — на суддю; заявивши про це, обклалася літературою з криміналістики і правознавства (Вол., Місячне срібло, 1961, 296);

Порівняння відбитків пальців (дактилоскопія) служить у криміналістиці одним з найточніших способів встановлення особи (Наука.., 4, 1965, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криміналістика — криміналі́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. криміналістика — -и, ж. Юридична наука, що вивчає та розробляє методи розкриття карних злочинів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. криміналістика — Злочинство Словник чужослів Павло Штепа
  4. криміналістика — КРИМІНАЛІ́СТИКА, и, ж. Юридична наука, що вивчає і розробляє методи розкриття карних злочинів. Криміналістична тактика як розділ криміналістики була предметом дослідження в перших роботах криміналістів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. криміналістика — криміналі́стика (від лат. criminalis – злочинний) наука, що вивчає і розробляє засоби, прийоми, методи та організаційні засади розкриття й розслідування злочинів і запобігання їм. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. криміналістика — Наука про методи встановлення факту злочину, способу його вчинення, викриття винуватців та запобігання злочинності; поділяється на 2 розділи: тактика і техніка слідства. Універсальний словник-енциклопедія
  7. криміналістика — Криміналі́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. криміналістика — рос. криминалистика наука, що вивчає, узагальнює і розробляє засоби, методи та організаційні засади розкриття й розслідування кримінальних злочинів і запобігання їм. Eкономічна енциклопедія